У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ ЛІКАРНІ ПРООПЕРУВАЛИ СЕРЦЕ, НЕ ЗУПИНЯЮЧИ ЙОГО
Коронарне шунтування без зупинки серця та штучного кола кровообігу провели минулого тижня у Волинській обласній клінічній лікарні. Місцеві медики у співпраці зі столичними лікарями опановують нові методики оперативних втручань. А київські колеги стверджують: у кардіохірургії ВОКЛ є перспектива чудового майбутнього.
Оперувати та навчати водночас до Луцька прибув Анатолій Руденко, доктор медичних наук, професор, академік Національної академії медичних наук України, заступник директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова. А от пацієнт – місцевий. Чоловікові 62 роки. Звернувся зі скаргами на болі в серці, які не давали змоги навіть нормально ходити.
Після низки обстежень, зокрема й коронарографії, йому встановили діагноз – ішемічна хвороба серця. Отож, хворий потребував операції. Окрім того, йому ще й діагностували виражений атеросклероз, тож рекомендували хірургічне втручання на «двигунчику» без його зупинки. Аби все минуло якнайкраще для недужого, волинські кардіохірурги запросили до себе столичних колег, аби на місці прооперувати пацієнта і, рятуючи його життя, опанувати нову методику.
…Зустрічаємося для розмови з Анатолієм Руденком вже після операції. Лікар втомлений, але спокійний та задоволений. Наголошує, що пацієнт ще в операційній отямився після наркозу та спілкувався з ними. Щодо власне втручання, то медик уточнює: хоч ця операція коронарного шунтування нібито стандартна, проте хворий – доволі складний, бо має не дуже добру анатомію серця, виражене атеросклеротичне ураження не тільки судин, а й аорти (основної артерії, яка забезпечує серце й увесь організм кров’ю).
«У такій ситуації один венозний шунт підшили до аорти. Тоді за звуженою ділянкою другий кінець шунта підшили уже в коронарну артерію. У нашого сьогоднішнього пацієнта в зв'язку з великою бляшкою на аорті було важко це зробити. Також ми використали ще артеріальну судину з-за грудини (у ділянці ребер). Один кінець її відсікли і вшили в іншу коронарну артерію», – коротко описує Анатолій Руденко процес, який загалом тривав кілька годин.
Але у цієї операції є ще одна особливість – відсутність зупинки серця. Тобто медики оперували на «двигунчику», що повністю працював. Хоч загалом, за словами співрозмовника, абсолютна більшість хірургів в Україні та світі використовує апарат штучного кровообігу. Тоді серце зупиняється під час операції, замість нього працює машина (тобто апарат штучного кровообігу).
І лише коли все, що потрібно, зроблять, то серце запускають. «Це хороша метода. Для багатьох втручань – найкращий варіант. Однак є в нього потенційна небезпека для ускладнення у хворих, зокрема тих, в яких із віком з’являються супутні захворювання судин, мозку, нирок, легенів, тощо. Загалом штучне – завжди трошки гірше, ніж природне. Якщо є змога зберегти природне, тобто як тут – не зупиняти кровообіг, ми так працюємо», – пояснив вибір методи столичний гість.
Партнерство фахівців Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова та Волинської обласної клінічної лікарні – не випадкове. Бо в цьому столичному закладі вже понад 20 років виконують операції на серці, що працює. Це, як стверджує академік, найбільший у світі досвід однієї клініки, де провели 13 тисяч операцій на серці, що працює. Для значної кількості хворих – то той правильний вихід, що різко зменшує кількість ускладнень, покращує результати незалежно від віку, супутніх захворювань та інших обмежень.
